Туя: виды и сорта, выращивание, уход, особенности размножения
Опубликовано: 03.09.2018
Туя украсит любую придомовую или городскую территорию, одновременно выполняя другие важные функции – очищение, ионизацию и ароматизацию окружающего воздуха, защиту от посторонних глаз и городского шума. Название Thuja поисходит от греческого воскурение, что связано с приятным специфическим ароматом во время сжигания древесины.
Описание
Туя (лат. Thúja) относится к семейству кипарисовые. Этот род хвойных растений представлен вечнозелеными кустарниками, деревьями, крупные высокорослые экземпляры встречаются редко. Имеют плотную крону, образованную многочисленными, разветвленными в одной плоскости побегами. Листья молодых растений имеют мягкую игольчатую структуру, взрослых образованы плоскими чешуями, плотно налегающими друг на друга. Расположены накрест супротивно. Окраска листвы может быть разной – от всех оттенков зеленого до красной, и даже пестроокрашенной.
Туя западная
Растения однодомные, голосеменные. Шишки овальной формы, продолговатые, покрыты парными чешуями, верхние являются стерильными, остальные содержат до 3-х семяпочек с плоскими узкокрыльчатыми семенами. Семена созревают уже в первый жизненный цикл растения.
Виды и сорта
В естественных условиях нашей страны туя не встречается, различные ее виды завезены из северной части Америки, восточных районов Азии. В природных условиях этих регионов встречаются пять видов туи и их бесчисленные разновидности. В настоящее время известно около 120 сортов туи на базе основных природных видов, которые отличаются формой кроны, цветом хвои и другими внешними признаками.
Т. восточная (лат. T. orientalis) – родом из китайских просторов. Предпочитает тень больших деревьев. Отличается веерообразными ветвями, слабой морозоустойчивостью, выращивается в южных районах. Имеет ценные лекарственные, оздоровительные свойства.
Туя восточная, сорт ‘Juniperoïdes’
Т. западная (лат. T. occidentalis) – завоевала наибольшую популярность у садоводов, прижилась практически везде. Родом она из Северной Америки, отличается неприхотливостью к грунту, в естественных условиях предпочитает влажные глинистые почвы смешанных лесов. Для нее характерны: компактная ярко-зеленая крона, красноватая древесина ствола, маленький размер шишек, способность менять зеленую окраску на бурую в зимнее время.
Она светолюбива, но теневынослива. Живет до ста лет, в зависимости от сорта выглядит кустарником или деревом, высота которых незначительна и редко достигает 2 м. Дерево имеет легкую, стойкую к гниению древесину с большим содержанием эфирных масел, улучшает окружающий воздух за счет выделения фитонцидов. На базе этого вида выведено более сотни популярных сортов.
Туя западная, сорт ‘Pyramidalis’
Т. складчатая или гигантская (лат. T. plicata = Т. gigantea, Т. lobbii) – произрастает исключительно в южных местах, отличаясь повышенной чувствительностью к холоду. Подмерзшие зимой побеги способны восстанавливаться. В природе именно она достигает 60-70 м в высоту, диаметра ствола до 2 м. Новые сорта более компактны. Имеет пирамидальную крону, специфический, сильно выраженный аромат.
Т. японская или Стендиша (лат. Т. jароniса = T. standishii) – в природе встречается в смешанных лесах высокогорных районов японских островов. В высоту может достигать 18 м. Отличается красивой мягкой хвоей с оригинальной окраской: вверху – зеленой, в противоположной части хвои – белой, с резким запахом смолы ели. Чрезвычайно морозостойка, приживается в самых северных районах, не предназначена для города — слишком любит чистый воздух.
Т. корейская (лат. Т. koraiensis) – эффектный кустарник с раскидистыми ветвями, широкой кроной, мягкой хвоей с неоднородной окраской – темно-зеленой спереди, ярко- серебристой с тыльной стороны. Не переносит зимы, растет в южных теплых районах.
Фотогалерея видов
Выращивание и уход
Туя нетребовательна к основным условиям произрастания, нормально переносит непростые городские условия. Культивируется преимущественно в открытом грунте, имеет широкие возможности для озеленения любых объектов. Многообразие видов туи не отменяет общие правила посадки, ухода. Удачный выбор места для посадки избавит от многих проблем в будущем. В дальнейшем это здоровое выносливое растение требует минимум ухода.
Небрежный уход грозит потерей декоративности, хвоя становится тусклой, редкой, образуется излишнее количество шишек, растение утрачивает привлекательность.
Туя корейская, сорт ‘Glauca Prostrata’
Выбор месторасположения
Туя относится к теневыносливым растениям, хорошо воспринимает частичное притенение, но не полную тень. В полутени и на солнце развивается намного лучше. Не любит ветров и сквозняков. Идеальное место для туи предполагает питательную, но легкую почву, на сухих или глинистых почвах растения желтеют, сохнут.
Идеальное место определяет развитие туи
Посадка
Производить посадку лучше весной, т.к. за лето молодое растение приживется, наберется сил для успешной зимовки. Пересадки можно планировать на любой период с весны до осени. Размер ямы для посадки определяется степенью развития корневой системы, как правило, яма достигает в диаметре не менее метра. Для посадки используют дренаж, например, керамзит, щебень. Сверху размещают питательную почву с удобрениями, в этом случае первые пару лет подкормка не потребуется. Корни засыпают почвосмесью, состоящей из основного грунта, торфа, песка.
Корневую шейку размещают ровно по уровню земли. Если заглубить ниже, может начаться загнивание корней, ствола, если выше, растение может засохнуть. Расстояние между саженцами зависит от сорта – для компактных разновидностей от 1 м, для рослых – до 5 м. При планировании живых изгородей между растениями оставляют 1 м, независимо от сорта.
Живая изгородь из туи
Поливы
Туя влаголюбива, отзывчива на регулярный полив, поэтому нужен постоянный контроль влажности почвы. Выращивание и уход за туей рекомендуется проводить в местах с достаточным уровнем влаги. После посадки достаточно поливать однократно в количестве 10-литрового ведра на неделю, в сухую, жаркую погоду частоту и норму полива удваивают. Хорошо реагирует на процедуру дождевания.
Отличие листьев туи западной и восточной
Подкормки и мульчирование
Умеренное подкармливание следует начинать весной, еще при наличии снега, применяя сначала азотные удобрения. В начале лета нужно перейти на калийные препараты, на бедных почвах хороший эффект оказывает применение фосфорных удобрений. Удобрения лучше недодать, чем передозировать. Перекормленные растения, особенно молодые, могут быстро пойти в рост, теряя оригинальную форму и видовые признаки. Удобрения пролонгированного действия лучше вносить весной, однократно.
Мульчирование желательно. Используют торф, щепу слоем около 5 см. Рыхление проводят на толщине слоя не глубже 10 см, чтобы сохранить нетронутой поверхностную корневую систему.
Мульчирование насаждений
Формировка и обрезка
Каждую весну следует удалять сухие, лишние ветви. Туя любит стрижки, чем чаще проводить формирующую обрезку, тем более густую и красивую форму она приобретает. Умеренная стрижка должна захватывать не более трети длины первоначальных побегов.
Топиарная стрижка туи
Зимовка
В первую зиму молодые саженцы обязательно нуждаются в утеплении. Подготовку к зиме следует начинать в октябре-ноябре, это позволит вовремя обеспечит максимальную защиту. Еще осенью каждое растение нужно многократно полить, вечнозеленая туя зимой также нуждается во влаге. В качестве утеплителя можно использовать солому, торф в виде подстилки под растением, она послужит своеобразным одеялом для корневой системы. Для молодых растений применяют сверху спанбонд или другой укрывной материал, пропускающий свет, ведь фотосинтез в листьях зимой продолжается. В продаже встречаются специальные чехлы.
Взрослые растения не требуют укрытия, им нужна защита от ветра и снега. Многие туи плохо сохраняют форму в условиях обильного снега, особенно мокрого, тяжелого. Для сохранения целостности, декоративности кроны, многоствольные сорта кустарниковой туи на зиму следует связывать. Для пышных многоствольных сортов рекомендуется постоянное обтрушивание снега, во избежание заплесневения хвои.
Укрытие туи на зиму
Размножение
Семенами
Выращивание туи из семян практикуется когда не требуется полного сохранения декоративных признаков будущего растения, так как этот вид размножения не предполагает повторения родительских признаков.
Семена туи созревают осенью, в этот год уже пригодны к посеву. Их сушат в помещении при низких плюсовых температурах, просеивают, хранят в прохладном месте до выпадения снега. На зиму семена собирают в мешочки, укладывают их на землю, укрывая слоем снега толщиной до 30 см.
Шишки туи западной
В рассаднике семена сеют на гряды, оставляя междурядья около10 см. Саженцы из семян растут 5 лет, однако получаются более приспособленными к местным условиям. Лучшее время для высадки семян — весна. Почвы нужно выбирать питательные, место – солнечное, глубина закладки – не более 5 см. Сверху место посадки укрывается слоем хвойных опилок, это помогает сохранить влагу и обеспечивает защиту от прямых лучей солнца, молодая поросль требует защиты от солнца, иначе всходы могут погибнуть.
Всходы появляются быстро, в первый год достигают 6-10 см, каждый следующий прибавляют 20 см. Растения довольно нежные, поэтому прополку сорняков следует вести осторожно. Почву необходимо регулярно рыхлить и увлажнять. На третий год молодняк пикируют, на пятый – весной пересаживают на место постоянного роста.
Туя из семян
Вегетативно
Для разведения сортовых экземпляров используют только вегетативное размножение следующими способами:
Отростками; Горизонтальными отводками; Делением.На практике для размножения туи черенками используют молодые растения, отбирают черенки от побегов в возрасте 2-3 лет. Годичные отростки срезают с пяточкой – небольшим кусочком древесины. Они должны быть полуодревесневшими. Побеги, отобранные из верхней части кустарника, намного лучше наследуют основные родительские признаки. Перед посадкой срезы черенков обрабатывают гетероауксином. Для укоренения идеально подходит смесь равных количеств торфа, дерновой земли. Глубина посадки до 2,5 см.
Черенкование туи
Саженцы предпочтительнее растить в теплицах, где можно обеспечить защиту от солнца, постоянную повышенную влажность. В открытом грунте применяют современное дождевальное оборудование для создания искусственного тумана, либо сочетание полива с укрытием пленкой, которую в жаркую погоду рекомендуется обрабатывать известкой.
Черенки нуждаются в закаливании, которое заключается в сокращении полива и периодическом проветривании. На зиму укрывают древесными опилками, хвойным лапником, перед морозами защищают сверху пленкой. Весной утепление убирают, рассадник тщательно пропалывают.
Для вегетативного размножения отводками выбранную ветвь низко пригибают, пришпиливая ее в месте будущего укоренения к земле. Молодые саженцы положительно реагируют на подкормку настоем навоза (концентрация 1:20).
Шишки туи восточной
Болезни и вредители
Для туи представляют угрозу ложнощитовки, которые трудно поддаются выведению. Также опасно массовое распространение туевой тли. Для защиты хвои, веток применяют опрыскивания карбофосом, актеликом в начале весны, летом и осенью.
Декоративные посадки туи
Использование в декоративных насаждениях
Высокая устойчивость к загрязненным условиям мегаполисов позволяет широко использовать тую в озеленении городов и даже промышленных объектов. В декоративных целях применяют для создания аллей, живых изгородей, разделительных зеленых стен. Живые изгороди из туи не только декоративны, они отлично дезинфицируют воздух и поглощают шум.
Композиции из туи
Все формы туи очень декоративны:
Типичная форма идеально подходит для создания групповых насаждений, аллей; Карликовые формы хороши для каменистых участков, их зачастую группируют для украшения альпинариев, рокариев; Плакучая туя эффектно смотрится в одиночестве на газоне, у воды; Формы с разноцветной окраской хвои используют для создания контрастных растительных композиций.Любовь к стрижке широко используется при создании живых архитектурных форм. Популярны кроны пирамидальной и спиральной формы, их часто подстригают в виде колонн, шаров, фантазийных фигур. Тую широко используют для бонсай. Крупные растения эффектны в одиночных, групповых посадках.
Эфирное масло туи
Иное применение
В древесине и листьях туи содержится эфирное масло с приятным запахом, которое получают при перегонке листьев. Его можно применять в садоводстве в качестве инсектицида.
В косметологии с давних пор это масло входит в состав компонентов питательных, моющих препаратов по уходу за кожей, волосами.
Туя популярна в народной медицине, в гомеопатии. Ароматерапия с маслом туи, ароматные ванны помогают избавиться от нервозности, вернуть состояние бодрости, утраченные силы, вдыхание запаха поднимает тонус и гарантирует хорошее настроение. Применение масла позволяет улучшить пищеварение, устраняет воспалительные явления в почках, заболевания органов дыхания, кожных покровов. Известно его мочегонное действие, а также способность заряжать оптимизмом, бодростью, жизнерадостностью.
Туя прикрасить будь-яку прибудинкову чи міську територію, одночасно виконуючи інші важливі функції – очищення, іонізацію та ароматизацію навколишнього повітря, захист від сторонніх очей та міського шуму. Назва Thuja походить від грецького воскуріння, що пов'язано із приємним специфічним ароматом під час спалювання деревини.
ОписТуя (лат. Thúja) відноситься до сімейства кипарисових. Цей рід хвойних рослин представлений вічнозеленими чагарниками, деревами, великі високорослі екземпляри зустрічаються рідко. Мають щільну крону, утворену численними розгалуженими в одній площині пагонами. Листя молодих рослин має м'яку голчасту структуру, дорослих утворені плоскими лусками, що щільно налягають один на одного. Розташовані навхрест супротивно. Забарвлення листя може бути різним – від усіх відтінків зеленого до червоного, і навіть строкатофарбованого.
Туя західна
Рослини однодомні, голонасінні. Шишки овальної форми, довгасті, покриті парними лусками, верхні є стерильними, інші містять до 3-х сім'ячок з плоскими вузькокрильчастим насінням. Насіння дозріває вже в перший життєвий цикл рослини.
Види та сортиУ природних умовах нашої країни туя не зустрічається, різні її види завезені із північної частини Америки, східних районів Азії. У природних умовах цих регіонів зустрічаються п'ять видів туї та їх незліченні різновиди. В даний час відомо близько 120 сортів туї на базі основних природних видів, що відрізняються формою крони, кольором хвої та іншими зовнішніми ознаками.
Т. східна (лат. T. orientalis) – родом із китайських просторів. Віддає перевагу тіні великих дерев. Відрізняється віялоподібними гілками, слабкою морозостійкістю, вирощується у південних районах. Має цінні лікарські, оздоровчі властивості.
Туя східна, сорт 'Juniperoïdes'
Т. західна (лат. T. occidentalis) - завоювала найбільшу популярність у садівників, прижилася майже скрізь. Родом вона з Північної Америки, відрізняється невибагливістю до ґрунту, в природних умовах віддає перевагу вологим глинистим грунтам змішаних лісів. Для неї характерні: компактна яскраво-зелена крона, червона деревина стовбура, маленький розмір шишок, здатність змінювати зелене забарвлення на буре в зимовий час.
Вона світлолюбна, але тіньовитривала. Живе до ста років, залежно від сорту виглядає чагарником або деревом, висота яких незначна і рідко досягає 2 м. Дерево має легку, стійку до гниття деревину з великим вмістом ефірних олій, що покращує навколишнє повітря за рахунок виділення фітонцидів. На базі цього виду виведено понад сотню найпопулярніших сортів.
Туя західна, сорт 'Pyramidalis'
Т. складчаста або гігантська (лат. T. plicata = Т. gigantea, Т. lobbii) - росте виключно в південних місцях, відрізняючись підвищеною чутливістю до холоду. Підмерзлі взимку пагони здатні відновлюватися. У природі саме вона досягає 60-70 м заввишки, діаметра стовбура до 2 м. Нові сорти компактніші. Має пірамідальну крону, специфічний, дуже виражений аромат.
Т. японська або Стендиша (лат. Т. jароniса = T. standishii) – у природі зустрічається у змішаних лісах високогірних районів японських островів. У висоту може досягати 18 м. Відрізняється гарною м'якою хвоєю з оригінальним забарвленням: угорі – зеленою, у протилежній частині хвої – білою, з різким запахом смоли ялини. Надзвичайно морозостійка, приживається в північних районах, не призначена для міста — дуже любить чисте повітря.
Т. корейська (лат. Т. koraiensis) – ефектний чагарник з розлогими гілками, широкою кроною, м'якою хвоєю з неоднорідним забарвленням – темно-зеленим спереду, яскраво-сріблястим з тильного боку. Не переносить зими, зростає у південних теплих районах.
Фотогалерея видів Вирощування та доглядТуя невибаглива до основних умов зростання, нормально переносить непрості міські умови. Культивується переважно у відкритому ґрунті, має широкі можливості для озеленення будь-яких об'єктів. Різноманітність видів туї не скасовує загальні правила посадки, догляду. Вдалий вибір місця для посадки позбавить багатьох проблем у майбутньому. Надалі ця здорова витривала рослина вимагає мінімум догляду.
Недбалий догляд загрожує втратою декоративності, хвоя стає тьмяною, рідкісною, утворюється зайва кількість шишок, рослина втрачає привабливість.
Туя корейська, сорт 'Glauca Prostrata'
Вибір розташуванняТуя відноситься до тіньовитривалих рослин, добре сприймає часткове тінення, але не повну тінь. У півтіні та на сонці розвивається набагато краще. Не любить вітрів та протягів. Ідеальне місце для туї передбачає живильний, але легкий ґрунт, на сухих або глинистих ґрунтах рослини жовтіють, сохнуть.
Ідеальне місце визначає розвиток туї
ПосадкаЗдійснювати посадку краще навесні, т.к. за літо молода рослина приживеться, набереться сил для успішної зимівлі. Пересадки можна планувати на будь-який період із весни до осені. Розмір ями для посадки визначається ступенем розвитку кореневої системи, як правило, яма досягає в діаметрі не менше метра. Для посадки використовують дренаж, наприклад керамзит, щебінь. Зверху розміщують живильний грунт з добривами, у цьому випадку перші кілька років підживлення не потрібно. Коріння засипають грунтозмішенням, що складається з основного грунту, торфу, піску.
Корневу шию розміщують рівно за рівнем землі. Якщо заглибити нижче, може початися загнивання коріння, стовбура, якщо вище, рослина може засохнути. Відстань між саджанцями залежить від сорту – для компактних різновидів від 1 м, для високих – до 5 м. При плануванні живих огорож між рослинами залишають 1 м, незалежно від сорту.
Жива огорожа з туї
ПоливиТуя вологолюбна, чуйна на регулярний полив, тому потрібен постійний контроль вологості ґрунту. Вирощування та догляд за туєю рекомендується проводити у місцях із достатнім рівнем вологи. Після посадки достатньо поливати одноразово у кількості 10-літрового відра на тиждень, у суху, спекотну погоду частоту та норму поливу подвоюють. Добре реагує на процедуру дощування.
Відмінність листя туї західної та східної
Підживлення та мульчуванняПомірне підгодовування слід починати навесні, ще за наявності снігу, застосовуючи спочатку азотні добрива. На початку літа потрібно перейти на калійні препарати, на бідних ґрунтах гарний ефект робить застосування фосфорних добрив. Добрива краще недодати, ніж передозувати. Перегодовані рослини, особливо молоді, можуть швидко піти у зріст, втрачаючи оригінальну форму та видові ознаки. Добрива пролонгованої дії краще вносити навесні одноразово.
Мульчування бажане. Використовують торф, тріску шаром близько 5 см. Розпушування проводять на товщині шару не глибше 10 см, щоб зберегти незайману поверхневу кореневу систему.
Мульчування насаджень
Формування та обрізкаЩодо весни слід видаляти сухі, зайві гілки. Туя любить стрижки, чим частіше проводити формувальну обрізку, тим більш густу і красиву форму вона набуває. Помірна стрижка має захоплювати не більше третини довжини початкових пагонів.
Топіарна стрижка туї
ЗимівкаУ першу зиму молоді саджанці обов'язково потребують утеплення. Підготовку до зими слід розпочинати у жовтні-листопаді, це дозволить вчасно забезпечити максимальний захист. Ще восени кожну рослину потрібно багаторазово полити, вічнозелена туя взимку також потребує вологи. Як утеплювач можна використовувати солому, торф у вигляді підстилки під рослиною, вона послужить своєрідною ковдрою для кореневої системи. Для молодих рослин застосовують зверху спанбонд або інший покривний матеріал, що пропускає світло, адже фотосинтез у листі взимку продовжується. У продажу зустрічаються спеціальні чохли.
Дорослі рослини не вимагають укриття, їм потрібний захист від вітру та снігу. Багато туї погано зберігають форму в умовах рясного снігу, особливо мокрого, важкого. Для збереження цілісності, декоративності крони, багатоствольних сортів чагарникової туї на зиму слід пов'язувати. Для пишних багатоствольних сортів рекомендується постійне обвалення снігу, щоб уникнути запліснявання хвої.
Укриття туї на зиму
Розмноження НасіннямВирощування туї з насіння практикується, коли не потрібно повного збереження декоративних ознак майбутньої рослини, оскільки цей вид розмноження не передбачає повторення батьківських ознак.
Насіння туї дозріває восени, цього року вже придатне до посіву. Їх сушать у приміщенні за низьких плюсових температур, просіюють, зберігають у прохолодному місці до випадання снігу. На зиму насіння збирають у мішечки, укладають їх на землю, вкриваючи шаром снігу завтовшки до 30 см.
Шишки туї західної
У розсаднику насіння сіє на гряди, залишаючи міжряддя близько 10 см. Саджанці з насіння ростуть 5 років, проте виходять більш пристосованими до місцевих умов. Найкращий час для висадки насіння - весна. Ґрунти потрібно вибирати поживні, місце – сонячне, глибина закладки – не більше 5 см. Зверху місце посадки вкривається шаром хвойної тирси, це допомагає зберегти вологу та забезпечує захист від прямих променів сонця, молода поросль вимагає захисту від сонця, інакше сходи можуть загинути. /p>
Сходи з'являються швидко, в перший рік досягають 6-10 см, кожен наступний додають 20 см. Рослини досить ніжні, тому прополювання бур'янів слід вести обережно. Ґрунт необхідно регулярно розпушувати та зволожувати. На третій рік молодняк пікірують, на п'ятий – навесні пересаджують на місце постійного зросту.
Туя з насіння
ВегетативноДля розведення сортових екземплярів використовують тільки вегетативне розмноження такими способами:
Відростками; Горизонтальними відведеннями; Поділом.На практиці для розмноження туї живцями використовують молоді рослини, відбирають живці від пагонів у віці 2-3 років. Річні відростки зрізають з п'ята - невеликим шматочком деревини. Вони повинні бути напівдерев'янілими. Втечі, відібрані з верхньої частини чагарника, набагато краще успадковують основні батьківські ознаки. Перед посадкою зрізи живців обробляють гетероауксином. Для укорінення ідеально підходить суміш рівних кількостей торфу, дернової землі. Глибина посадки до 2,5 см.
Черенковання туї
Саджанці краще вирощувати в теплицях, де можна забезпечити захист від сонця, постійну підвищену вологість. У відкритому ґрунті застосовують сучасне дощувальне обладнання для створення штучного туману або поєднання поливу з укриттям плівкою, яку в жарку погоду рекомендується обробляти вапном.
Черенки потребують гартування, яке полягає у скороченні поливу та періодичному провітрюванні. На зиму вкривають тирсою, хвойним лапником, перед морозами захищають зверху плівкою. Весною утеплення прибирають, розсадник ретельно пропалюють.
Для вегетативного розмноження відведеннями вибрану гілку низько пригинають, пришпилюючи її у місці майбутнього вкорінення до землі. Молоді саджанці позитивно реагують на підживлення настоєм гною (концентрація 1:20).
Шишки туї східної
Хвороби та шкідникиДля туї становлять загрозу хибнощитівки, які важко піддаються виведенню. Також небезпечне масове поширення туєвої попелиці. Для захисту хвої, гілок застосовують обприскування карбофосом, актеліком на початку весни, влітку та восени.
Декоративні посадки туї
Використання у декоративних насадженняхВисока стійкість до забруднених умов мегаполісів дозволяє широко використовувати ту в озелененні міст і навіть промислових об'єктів. У декоративних цілях застосовують для створення алей, живоплотів, розділових зелених стін. Живі огорожі з туї не тільки декоративні, вони чудово дезінфікують повітря та поглинають шум.
Композиції з туї
Всі форми туї дуже декоративні:
Типова форма ідеально підходить для створення групових насаджень, алей; Карликові форми хороші для кам'янистих ділянок, їх часто групують для оздоблення альпінаріїв, рокаріїв; Плакуча туя ефектно виглядає на самоті на газоні, біля води; Форми з різнобарвним забарвленням хвої використовують для створення контрастних рослинних композицій.Любов до стрижки широко використовується під час створення живих архітектурних форм. Популярні крони пірамідальної та спіральної форми, їх часто підстригають у вигляді колон, куль, фантазійних фігур. Ту широко використовують для бонсай. Великі рослини ефектні в одиночних, групових посадках.
Ефірна олія туї
Інше застосуванняУ деревині та листі туї міститься ефірна олія з приємним запахом, яку отримують при перегонці листя. Його можна застосовувати в садівництві як інсектицид.
У косметології з давніх-давен ця олія входить до складу компонентів поживних, миючих препаратів для догляду за шкірою, волоссям.
Туя популярна у народній медицині, у гомеопатії. Ароматерапія з маслом туї, ароматні ванни допомагають позбавитися нервозності, повернути стан бадьорості, втрачені сили, вдихання запаху піднімає тонус і гарантує гарний настрій. Застосування олії дозволяє покращити травлення, усуває запальні явища у нирках, захворювання органів дихання, шкірних покривів. Відома його сечогінна дія, а також здатність заряджати оптимізмом, бадьорістю, життєрадісністю.
|
|
|
|
|
|
|
Как выбрать акриловую ванну, виды и уход |
Загородное строительство |
Инженерные сети |
Обустройство и ремонт |
Строительные материалы |
Инструменты |